У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ОЦІНКА ТА ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУГИ В ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМАХ
Количество страниц 204
ВУЗ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20634.doc 
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНА НАПРУГА І ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ ПІДХІД ДО ЇЇ ЗНИЖЕННЯ 9
1.1. Сутність поняття «соціальна напруга» у країні та її регіонах 9
1.2. Якість життя населення як головний фактор соціальної напруги в країні та її регіонах 22
1.3. Програмно-цільовий підхід до зниження соціальної напруги в країні
та її регіонах на основі поліпшення якості життя населення 31
Висновки до розділу 1 53
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУГИ ТА ВИБІР РЕГІОНІВ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ДЕРЖАВНІЙ ПІДТРИМЦІ 55
2.1. Теорія і практика оцінка соціальної напруги в країні та її регіонах 55
2.2. Методика оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах 70
2.3. Вибір регіонів країни, що підлягають включенню у державну цільову програму по зниженню соціальної напруги в країні 80
Висновки до розділу 2 94
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ДІАГНОСТИКИ Й ВИБОРУ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ ЗНИЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУГИ В РЕГІОНАХ У ДЕРЖАВНІЙ ЦІЛЬОВІЙ ПРОГРАМІ 95
3.1. Поняття «соціальної діагностики» та існуючі підходи до її проведення 95
3.2. Когнітивний підхід до діагностики впливу якості життя населення на соціальну напругу в регіонах країни 112
3.3. Вибір напрямків зниження соціальної напруги в регіонах країни на основі поліпшення якості життя населення 125
Висновки до розділу 3 137
ВИСНОВКИ 138
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 141
ДОДАТКИ 159


ВСТУП

Актуальність теми. Останнім часом у науці продовжує домінувати механістичний підхід, для якого характерне поняття соціально-економічної системи як неживої, яка складається з різних елементів і показників, що її характеризують.
На практиці соціально-економічна система являє собою з’єднання як неживої (машини, механізми, споруди і ін.), так і живої (окремих індивідів, колективів і соціальних груп) складових. Для останньої характерно соціально-психологічне сприйняття процесів, які мають місце в економіці й суспільстві.
Однією з характеристик цих процесів є соціальна напруга, яка ілюструє як населення в цілому або окремі соціальні групи реагують на різний ступінь задоволення їх потреб.
Дослідженню окремих проблем, пов’язаних із соціальною напруженістю, присвячені роботи таких зарубіжних і вітчизняних учених, як Л. Я. Авер’янов, П. В. Анікін, А. Я. Анцупов, Р. Григас, П. Т. Бубенко, О. А. Гейман, А. А.Давидов, Е. Дюркгейм, О. І. Іванов, М. О. Кизим, Р. Мертон, Т. Парсон , Ю. М. Плюснін, С. В. Рязанцев, П. Сорокін, Е. О. Шульц та інших.
Однак більшість із них досліджували соціальні й психологічні аспекти цього поняття, а його економічні прояви на рівні країни в цілому та її регіонах практично не розглядалися.
Аналіз програм соціально-економічного розвитку країни та її регіонів, а також державних цільових програм, які торкаються проблеми підвищення якості життя населення, свідчить про те, що в них відсутнє як саме поняття «соціальна напруга», так, відповідно, і наукове обґрунтування її зниження. Це стосується як оцінки ситуації із соціальною напругою в країні та її регіонах, так і діагностики й вибору тих, які в першу чергу підлягають державній підтримці. Разом з тим відсутній і науково обґрунтований методичний підхід до визначення пріоритетних напрямів зниження соціальної напруги в регіонах країни.
Все наведене вище й обумовило актуальність вибору теми цього дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконувалася в рамках науково-дослідної роботи в Харківському національному економічному університеті за темою: «Теоретичні основи оцінки рівня та якості життя населення регіонів України» (№ ДР 0104U000925), а також науково-дослідної роботи в Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України: «Розробка стратегії соціально-економічного розвитку Харківської області до 2015 року» (№ ДР 0107U009113).
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення й розвиток теоретичних підходів і методичних рекомендацій щодо оцінки й діагностики соціальної напруги при розробці державних цільових програм.
Для реалізації сформульованої мети дослідження в роботі поставлені такі завдання:
- проаналізувати й уточнити сутність поняття «соціальна напруга» у країні та її регіонах;
- визначити фактори, які впливають на соціальну напругу у країні та її регіонах;
- проаналізувати можливості застосування програмно-цільового підходу до вирішення проблеми зниження соціальної напруги в країні та її регіонах;
- проаналізувати діючу теорію й практику оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах, визначити їхні недоліки й напрями вдосконалення;
- розробити методику оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах і вибору тих, які підлягають першочерговому включенню до державної цільової програми;
- здійснити розрахунки соціальної напруги в регіонах України й вибрати ті, які підлягають першочерговому включенню до державної цільової програми;
- проаналізувати й уточнити сутність поняття «діагностика соціальної напруги» у країні та її регіонах;
- запропонувати модель діагностики й вибору пріоритетних напрямів зниження соціальної напруги в регіонах країни, включених до державної цільової програми;
- здійснити діагностику й вибір пріоритетних напрямів зниження соціальної напруги в регіонах України на основі запропонованої моделі.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процеси розробки й обґрунтування державних цільових програм зниження соціальної напруги в країні та її регіонах.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні й практичні методи та інструменти оцінки й діагностики соціальної напруги в країні та її регіонах у державних цільових програмах.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі використовувалися такі методи теоретичного й емпіричного дослідження: аналізу – для визначення ситуації із соціальною напругою в країні та її регіонах; логічного узагальнення – для уточнення сутності понять «соціальна напруга» і «діагностика соціальної напруги»; економіко-математичного моделювання, як-то: кластерний аналіз (неієрархічний метод k-середніх) – для розпізнавання стадій соціальної напруги в регіонах країни; когнітивного моделювання (на основі теорії графів) – для діагностики й визначення пріоритетних напрямів зниження соціальної напруги в регіонах країни; кореляційно-регресійного аналізу – для визначення взаємного впливу основних і керівних факторів у когнітивній моделі; методу ентропії – для розрахунку інтегральних показників стадій соціальної напруги в регіонах країни.
Наукова новизна отриманих результатів.
Отримані в процесі дослідження наукові результати мають різний ступінь новизни й у сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання оцінки й діагностики соціальної напруги при розробці державних цільових програм.
До основних наукових результатів роботи належать наступні:
одержали подальший розвиток:
- методика оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах, що, на відміну від існуючих, базується на теорії життєвого циклу конфлікту з урахуванням таких стадій: відкритий і латентний прояв з активною і пасивною поведінкою громадян, яка забезпечує оцінку динаміки цього процесу;
- методичний підхід до вибору регіонів країни, які підлягають першочерговому включенню до державної цільової програми зниження соціальної напруги в країні. На відміну від існуючих, в його основу покладена ідентифікація регіонів країни за стадіями соціальної напруги, що дозволяє з урахуванням дефіциту коштів здійснювати державну підтримку тих регіонів, які в першу чергу в ній потребують;
- методичний підхід до діагностики й вибору пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в країні та її регіонах, що, на відміну від існуючих, синтезує основні й керівні фактори в когнітивній моделі й за допомогою імпульсного методу забезпечує вибір різних можливих сценаріїв розвитку ситуації;
удосконалено:
- міждисциплінарне поняття соціальної напруги в країні та її регіонах як особливого соціально-психологічного стану населення або окремих його соціальних груп, що залежить від рівня задоволення їхніх потреб і зміни місця проживання і проявляється в девіантній поведінці або зміні місця проживання сімейного стану;
- поняття «діагностика соціальної напруги» у країні та її регіонах, яка, на відміну від існуючих, являє собою процес як розпізнавання сили й напрямів дії факторів на соціальну напругу, так і визначення можливих наслідків такого впливу;
- методичний підхід до побудови когнітивної моделі соціальної напруги в регіонах країни, який, на відміну від існуючих, базується як на об’єктивному виборі основних керівних факторів, так і їхньому взаємному впливі, що забезпечує її адекватність досліджуваному процесу.
Практичне значення отриманих результатів. Основні теоретичні положення роботи доведені до рівня конкретних методик і рекомендацій з оцінки й діагностики соціальної напруги в регіонах країни для розробки державних цільових програм. Методичні рекомендації щодо оцінки соціальної напруги й визначення факторів якості життя населення, що впливають на неї, впроваджено: у Харківській обласній державній адміністрації (довідка про впровадження № 64/4 від 15.10.2007 р.) і Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України (довідка про впровадження № 193/4 від 18.09.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Особистим внеском здобувача є сформульовані й обґрунтовані наукові положення, висновки й рекомендації щодо оцінки й діагностики соціальної напруги в країні та її регіонах при розробці державних цільових програм. Дисертаційна робота є особистою науковою працею здобувача. Всі результати отримані безпосередньо здобувачем і знайшли своє відображення в опублікованих роботах. У дисертації здобувач використовував власні наукові ідеї, у тому числі викладені в роботах, які написані у співавторстві.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження, висновки й рекомендації, викладені в дисертації, доповідалися й були схвалені на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інноваційний розвиток України: наукове, економічне й правове забезпечення» (Харків, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України» (Харків, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Макроекономічна політика в Україні: проблеми науки і практики» (Харків, 2007).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 10 наукових працях, у тому числі: 2 монографіях, 5 статтях у професійних виданнях, 3 – в інших наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 44,6 ум.-друк. аркуша, з яких особисто авторові належить 14,34 ум.-друк. арк.
Структура й обсяг роботи. Дисертація включає вступ, три розділи, висновки, список використаних літературних джерел і додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 166 сторінок, що містить 35 таблиць, з яких 13 займають 19 повних сторінок, 26 рисунків, з яких 4 займають 4 повні сторінки, 3 додатків і списку використаних джерел із 274 найменувань.
Список литературы ВИСНОВКИ

Отримані в дисертаційній роботі результати в сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання розробки теоретичних підходів і методичних рекомендацій з оцінки й діагностики соціальної напруги в країні та її регіонах під час розробки державних цільових програм.
На підставі проведеного дослідження можна зробити такі висновки:
1. Стабільний соціально-економічний розвиток будь-якої країни світу, у тому числі України, неможливий за наявності соціальних конфліктів у суспільстві. Для їх уникнення необхідно заздалегідь ідентифікувати зростання соціальної напруги як у країні в цілому, так і в окремих її регіонах. Поняття «соціальна напруга» є міждисциплінарним і по суті означає особливий соціально-психологічний стан населення або окремих його соціальних груп, що залежить від рівня задоволення їх потреб, і проявляється в девіантній поведінці або зміні місця проживання й родинного стану.
2. На соціальну напругу в країні та її регіонах впливає безліч груп факторів, серед яких одним із найбільш важливих є якість життя населення (51,6% від досліджених). До складу останньої у свою чергу входять: низький матеріальний рівень (13,9%); зростання злочинності (11,4%); безробіття (10,1%); несправедливий розподіл доходів (8,94%); низький рівень соціального забезпечення (8,9%); демографічні фактори, смертність всіх видів, зростання числа психічних захворювань (7,6%); загострення житлової проблеми (7,6%); розлучення (6,3%); зменшення обсягів і якості медичних послуг (6,3%); екологічна ситуація (6,3%).
3. Незважаючи на актуальність державного впливу на стан соціальної напруги в країні та її регіонах, останнє не знайшло свого місця в системі державного керування соціально-економічним розвитком України. Дослідження показало, що механізмом впливу держави на соціальну напругу в країні та її регіонах повинні бути відповідні державні цільові програми. Для забезпечення їх розробки й діючої реалізації необхідне їх наукове обґрунтування, як-то: уточнення сутності поняття «соціальна напруга» і методів його оцінки; діагностика можливих сценаріїв розвитку ситуації із соціальної напруги в регіонах і вибір пріоритетних напрямів його зниження.
4. Аналіз теорії й практики оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах показав наявність певних недоліків у вирішенні цього питання, як-то: безсистемний відбір приватних показників, які характеризують це явище; відсутність обліку при оцінці стадій життєвого циклу соціальної напруги та інші. Все це обумовило необхідність подальшого розвитку теоретичних і методичних підходів до оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах.
5. Оцінка соціальної напруги повинна базуватися на теорії життєвого циклу конфлікту, що у застосуванні до цього явища передбачає наступні стадії його розвитку: відкритий і латентний прояв з активною і пасивною поведінкою громадян. Кожна зі стадій соціальної напруги оцінюється за допомогою приватних показників, які потім синтезуються в інтегральні.
Ідентифікація стадій соціальної напруги в регіонах країни здійснюється за допомогою кластерного аналізу, що далі забезпечує вибір тих регіонів, які потребують першочергової підтримки з боку держави.
6. Проведені в роботі розрахунки, за допомогою запропонованої методики, дозволили ідентифікувати, на яких стадіях життєвого циклу соціальної напруги перебуває той, або інший регіон України й визначити першочерговість їх включення до державних цільових програм. Серед таких регіонів можна назвати: Дніпропетровський, Запорізький, Луганський, Миколаївський, Херсонський, Донецький, Полтавській й АР Крим.
7. Ефективна реалізація державної цільової програми щодо зниження соціальної напруги в країні та її регіонах значною мірою залежить від обґрунтовано проведеної діагностики цього явища, що надалі дозволить здійснити відбір пріоритетних напрямів стосовно його зниження. У роботі запропоновано під поняттям «діагностики соціальної напруги» у країні та її регіонах розуміти процес розпізнавання сили й напрямків дії факторів на соціальну напругу й визначення можливих наслідків такого впливу.
8. Діагностика й вибір пріоритетних напрямів зниження соціальної напруги в країні та її регіонах повинні ґрунтуватися на когнітивному підході до вивчення явищ і процесів. При цьому головними проблемами застосування цього підходу є такі: відбір основних і керівних факторів; побудова причинних зв’язків і визначення напрямів впливу факторів; побудова сили впливу факторів у когнітивній моделі; проведення процесу моделювання можливих сценаріїв розвитку ситуації. У роботі запропонована технологія діагностики й вибору пріоритетних напрямів зниження соціальної напруги в регіонах країни, що у певній мірі дозволяє вирішити наведені вище проблеми й забезпечити діючий механізм наукового обґрунтування під час розробки державної цільової програми.
9. Побудована в роботі когнітивна модель впливу факторів якості життя населення на соціальну напругу в регіонах країни дозволила здійснити діагностику цього явища для обраних регіонів, визначити можливі сценарії розвитку ситуації й визначити пріоритетні напрями зниження соціальної напруги по регіонах, які досліджувалися. Перевірка моделі на адекватність свідчить про наближення її до реальних процесів, які відбуваються у регіонах країни, що дозволяє застосовувати її як науково обґрунтований інструмент під час розробки державних цільових програм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Авдеева З. К. Когнитивное моделирование и решение задач управления слабоструктурированными системами (ситуациями) / З. К. Авдеева, С. В. Коврыга, Д. Н. Макарентко // Когниивный анализ развиия сиуаций. Труды 6-й международной конференции. – М.: Институт проблем управления РАН, 2006. – С. 41–54.
2. Аверьянов Л. Я. Социология, что она знает и может [Электронный ресурс] / Л. Я. Аверьянов. – Режим доступа:
www.i-u.ru/biblio/
3. Адамчук В. В. Экономика и социология труда: Учебник / Адамчук В. В., Ромашов О. В., Сорокина М. Е. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 407 с.
4. Айвазян С.А. Прикладная статистика / Айвазян С.А. – М.: Финансы и статистика, 1977. – 128 с.
5. Акофф Р. Л. Планирование будущего корпорации / Р.Л. Акофф. – М.: Наука, 1985. – 327 с.
6. Алле М. Современная экономическая наука и факты / М. Алле // THASIS. 1994. – Т.2. – № 4. – С. 11–19.
7. Амелин В. Н., Дегтярев А. А. Опыт развития прикладной политологии в России / В. Н. Амелин, А. А. Дегтярев // Политические исследования. – 1998. – № 3. – С. 167–178.
8. Амоша О. І. Проблеми використання програмно-цільового методу в бюджетному процесі / О. І. Амоша, С. М. Качура, В. М. Дегтярьова [та ін.] // Економіка промисловості. – 2004. – № 3. – С. 3–9
9. Андрушко Р. П. Економічний і соціальний розвиток села в перехідний період до ринку: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК / Р. П. Андрушко. – Львів, 2000. –
20 с.
10. Антоненко О. І. Розвиток системи соціального захисту населення регіону: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.09.01 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика / О. І. Антоненко. – Одеса, 2006. – 20 с.
11. Анцупов А. Я. Конфликтология / А. Я. Анцупов, А. И. Шипилов. – М. : ЮНИТИ, 2002. – 118 с.
12. Анцупов А. Я. Конфликтология в схемах и комментариях / А. Я. Анцупов, С. В. Баклановский. – СПб.: Питер, 2007. – 288 с.
13. Анцупов А. Я. Социологические теории конфликтов и путей их разрешения / А. Я. Анцупов // Социально-политический журнал. – 1994. – № 1 – 2. – С. 25–47.
14. Аргайл М. Психология счастья / М. Аргайл. – М.: Прогресс, 1990. – 462 с.
15. Артеев А. В. Социальная напряженность : региональный опыт измерения [Электронный ресурс] / А. В. Артеев, В. Б. Житенев // Чиновникъ. – 2000 – № 3(9). – Режим доступа к журн.:
http://www.chinovnik. uapa.ru/modern /issue.php?id=9
16. Артеменко В. Методи інтегральної оцінки якості життя населення в управлінні регіональним розвитком / В. Артеменко // Регіональна економіка. – 2002. – № 1. – С. 166–177.
17. Архипова М. Ю. Кластерный анализ с использованием ППП «SPSS»: Учеб. пособ. / Архипова М. Ю., Дуброва Т. А., Стрелкова П. М. – М. : МЭСИ, 2001. – 259 с.
18. Афанасьев В. Г. Общество, системность, познание и управление / Афанасьев В. Г. – М.: Наука, 1986. – 384 с.
19. База данных «Интеллектуальная обработка информации» / В. В. Корнеев, А. Ф. Гареев, С. В. Васютин, В. В. Райх. – М.: Издательство Номиана, 2001. – 496 с.
20. Балабанова Е. С. Процессы накапливания преимуществ и углубления депривации: к постановке исследовательской проблемы / Е. С. Балабанова, А. С. Балабанов // Экономическая социология. – Т.4. – 2003. – № 4. – С. 62–78.
21. Барсуков А. Динаміка соціального самопочуття львів`ян та актуальні проблеми регіональної соціальної політики / А. Барсуков // Регіональна економіка. – 2004. – № 1. – С. 217–224.
22. Барсуков А. В. Регіональна соціальна політика : інформаційне забезпечення її формування та реалізації : Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.09.01 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика / А. В. Барсуков. – Львів, 2006. – 20 с.
23. Батыгин Г. С. Обоснование научного вывода в прикладной социологии / Батыгин Г. С. –М.: Наука, 1986. – 269 c.
24. Башкирова Е. Уровень социальной напряженности в обществе [Электронный ресурс] / Е. Башкирова. – Режим доступа:
http://www.research.rbc.ru/rev/full/
25. Беляева Л.А. Социальные слои в России: опыт кластерного анализа / Л.А. Беляева // Социологические исследования. – 2005. – № 12. – С. 57–64.
26. Берталанфи Л. Общая теория систем: критический обзор / Л. Берталанфи // Исследования по общей теории систем. – 1969. – № 5. – С. 23–82.
27. Бестужев-Лада И.В. Методологические проблемы построения системы показателей уровня, качества, уклада, стиля и образа жизни общества // Проблемы построения системы показателей качества жизни: сб. науч. тр. / И. В. Бестужев-Лада. – М.: ИСИ АН СССР, 1997. – С. 7–21.
28. Бідак В. Я. Соціальний захист населення та вдосконалення державних механізмів його регулювання: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.09.01 – Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика/ В. Я. Бідак. – Львів, 2004. – 20 с.
29. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента : в 2 т. / Бланк И. А. – К. : Ника-Центр, 1999– .–
Т.1. – 1999. – 592 с.
30. Большаков А. К. Создание рабочих мест в обрабатывающих отраслях как важный фактор обеспечения социальной стабилизации [Электронный ресурс] / А.К. Большаков, А.С. Евтюхин, В.К. Крышталев. – Режим доступа :
www.mashportal. ru/machinery_russia-4710.aspx
31. Большой экономический словарь / Под. ред. А.Н. Азриэляна. – М.: Институт новой экономики, 1997. – 864 с.
32. Бондаренко А. Ф. Социально-психологическая напряженность на предприятии: к проблеме измерения / А. Ф. Бондаренко // Психологический журнал. – Т.14. – 1993.– № 13. – С. 103–110.
33. Борецька Н. П. Соціальний захист населення в умовах ринкової трансформації економіки: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.01.01 – економічна теорія / Н. П. Борецька. – Київ, 2002. – 20 с.
34. Борисов В. В. Компьютерная поддержка сложных организационно-технических систем / В. В. Борисов, И. А. Бычков. – М.: Горячая линия - Телеком, 2002. – 154 с.
35. Боровиков В. П. Программа STATISTICA для студентов и инженеров / Боровиков В. П. – М.: Компьютер Пресс, 2001. – 302 с.
36. Бубенко П. Т. Бубенко П. Т. Перспекиви інноваційного розвику регіонів / П. Т. Бубенко // Інновації: проблеми науки та пракики: [Монографія]. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – С. 155–164.
37. Бурков В. Н. Механизмы функционирования организационных систем / В. Н. Бурков, В. В. Кондратьев. – М.: Наука, 1981. – 227 с.
38. Бурков В. Н. Модели и методы управления организационными системами / В. Н. Бурков, В. К. Ириков. – М.: Наука, 1994. –127 с.
39. Быковский В. А. Социальная напряженность на муниципальном уровне: методика оценки работы администрации / В. А. Быковский // Социальные исследования. – 2005. – № 10. – С. 22–26.
40. Бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку України / Під ред. М.Я. Азарова, В.М. Гейця, Ф.О. Ярошенко [та ін.]. – К.: НДФІ, 2004– .–
Т. 1: Пріоритети бюджетної політики та економічного зростання в Україні. – 2004. – 308 с.
41. Бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку України / Під ред. М.Я. Азарова, В.М. Гейця, Ф.О. Ярошенко [та ін.]. – К.: НДФІ, 2004– .–
Т. 4: Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі. – 2004. – 368 с.
42. Вайс К. Г. Оцінювання: Методи дослідження програм та політики / Вайс К. Г. – К. : Основи, 2000. – 671 с.
43. Валентей С. Человеческий потенциал: новые измерители и новые ориентиры / С. Валентей, Л. Нестеров // Вопросы экономики. – 1999. – № 2. – С. 90–102.
44. Валіков В. П. Організаційно-економічний механізм забезпечення соціальної стабільності в регіоні: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.09.01 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика /
В. П. Валіков. – Дніпропетровськ, 2004. – 20 с.
45. Ванник В. И. Теория распознавания образов (статистические проблемы обучения) / В. И. Ванник, А. Я. Червоненкис. – М.:Наука, 1974. – 416с.
46. Васильев В. И. Распознающие системы: Справочник / Васильев В. И. – К. : Наукова думка, 1983. – 420 с.
47. Вдовиченко Л. Н. Конфликтогенные факторы в Российской Федерации / Л. Н. Вдовиченко // Вестник Московского университета. Серия: Социология и политология. Выпуск 18. – 1995. – № 3. – С. 92.
48. Верба В. А. Применение решений при планировании эксперимента на когнитивных моделях / В. А. Верба, Б. Я. Буянов // Когнитивный анализ и управление развитием ситуаций : труды VII Международной конференции, (13–14 ноября 2007 г.); под ред. З. К. Авдеевой, С. В. Ковриги. – М.: ИПУ РАН, 2007. – С. 91–94.
49. Веснин В. Р. Основы менеджмента / Веснин В. Р. – М.: Знание, 1996. – 472 с.
50. Воронков А. А. Методы анализа и оценки государственных программ в США / Воронков А. А. – М.: Наука, 1986. – 192 с.
51. Гайнуллина Ф. И. От социальной напряженности к социальному партнерству / Ф. И. Гайнуллина // Социально-политический журнал (Социально-гуманитарные знания). – 1998. – № 4. – С. 17–21.
52. Генералов В.В. Анализ программ государственной поддержки предпринимательства / В. В. Генералов, Н. В. Лычагин. – Новосибирск: ИЭОПП СО РАН, НГУ, 2004. – 48 с.
53. Гончаров С. А. Комплексный анализ состояния современного российского общества / С. А. Гончаров, В. Г. Зарубин // Материалы Всероссийской научно-практической конференции «Измерение социальной напряженности: теория, методология и методика исследования». – М.: Российский гос. пед. университет им. А. И. Герцена, 2002. – С. 27–31.
54. Гончарук Л. Я. Ефективність соціальної політики в умовах ринкових перетворень: проблеми соціалізації економічного розвитку: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.09.01 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика / Л. Я. Гончарук. – Львів, 2001. – 20 с.
55. Гончарук О. С. Соціальні проблеми реформування аграрних відносин в Україні: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 22.00.04 – економічна соціологія / О. С. Гончарук. – Київ, 2002. – 20 с.
56. Горбатов В. М. Конкурентоспособность и циклы развития интегрированных структур бизнеса: [Монография] / Горбатов В. М. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2006. –
592 с.
57. Горелова Г. В. О когнитивном моделировании устойчивого развития социально-экономических систем [Электронный ресурс] / Г. В. Горелова, Е. Н. Захарова. – Режим доступа :
http://www.epkes.ru//articl//contet/stf/8gorelovazaharova.doc.
58. Григас Р. Контуры социологической концепции полей социальных напряженностей / Р. Григас // Социологические исследования. – 2004. – № 5. – С. 29–35.
59. Григорян А. К. Принципы и технология проведения рефлексивного анализа проблемных ситуаций в когнитивной системе моделирования / А. К. Григорян, Е. К. Корноушенко, В. И. Максимов // Международный симпозиум «Рефлексивное управление» (Москва, 2000): тез. докладов. – М.: Институт психологии РАН, 2000. – С. 83–85.
60. Грищенко О. В. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия / Грищенко О. В. – Таганрог: Изд. ТРТУ, 2000. – 112 с.
61. Гурьев В. И. Основы социальной статистики: методы, система показателей, аналіз / Гурьев В. И. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 176 с.
62. Давыдов А. А. Доминирующая пропорция в социальной системе: постановка проблемы // Модульный анализ социальных систем. – М.: ИСАН, 1993. –
С. 83–87.
63. Давыдов А. А. Измерение социальной напряженности / А. А. Давыдов, Е. В. Давыдова. – М.: ИСАН, 1992. – 161 с.
64. Давыдов А. А. Периоды циклов в социальных системах / А. А. Давыдов // Целостность социальных систем. – М.: ИСАН, 1991. – С. 27–41.
65. Данилова И. Б., Арсеева И. Н. Региональные различия в уровне жизни населения субъектов федерации Приволжского федерального округа / И. Б. Данилова, И. Н. Арсеева // Вопросы статистики. – 2003. – № 12. – С. 32–37.
66. Дауренбеков А.О. Концепции человеческого развития на современном этапе // Вопросы статистики.- 2001.- № 2.- С. 26-28.
67. Дворецька Г.В. Соціологія: Навч. посіб. / Дворецька Г.В. – К.: КНЕУ, 1999. – 284 с.
68. Девятко И.Ф. Методы социологического исследования / Девятко И.Ф. – Екатеринбург: Изд. Урал. ун-та, 1998. – 208 с.
69. Дейнека О.С. Экономическая психология: Учеб. пособ. / Дейнека О.С. – СПб.: Изд. СПб ун-та, 2000. – 160 с.
70. Диагностика производственных систем / Под ред. Ф. Ф. Аунапу. – Иркутск : ИНЦТИ, 1972. – 39 с.
71. Диагностика социальной напряженности в обществе: региональный аспект / Под ред. П. В. Акинина, С. В. Рязанцева. – Ставрополь: Сервисшкола, 2002. –
240 с.
72. Диалоговый комплекс «СИТУАЦИЯ»: Справочник по российскому и зарубежному ПО. – М.: МЕТОД, 1999. – 200с.
73. Діагностика стану підприємства: теорія і практика: [Монографія] / Під заг. ред. А. Е. Воронкової. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 448 с.
74. Дмитренко Г. А.Новые инструменты мотивации социальной активности трудящихся на государственных предприятиях / Г. А. Дмитренко, П. Д. Чорнобай // Экономика Советской Украины. – 1991.– № 5. – С. 42–48.
75. Дмитриев А. Введение в общую теорию конфликта / Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. – М.: Изд. РАН, 1993. – 224 с.
76. Добреньков В.И. Социология: В 3 т. / В.И. Добреньков, А. И. Кравченко. – М.: ИНФРА-М, 2000 – .–
Т. 2: Социальная стратификация и мобильность. – 2000. – 327с.
77. Долішній М. Ринкові механізми регіонального управління / М. Долішній, О. Мошенець // Регіональна економіка. – 2001. – № 1. – С. 10–31.
78. Дубсон Б. И. Буржуазная доктрина «качества жизни» / Дубсон Б. И. – М.: Знание, 1979. – 64 с.
79. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии / Э. Дюркгейм – М.: Наука, 1991. – 187 с.
80. Дятловская И. Мосты в будущее. Когнитивные модели создания стратегии при использовании сценарного подхода [Электронный ресурс] / И. Дятловская. – Режим доступа:
http://www. c-concordia.org/pechat/mosti_ pechat.htm
81. Евстегнеев Д. В. Использование когнитивных моделей при построении комплексной оценки состояния территории [Электронный ресурс] / Д. В. Евстегнеев, Т. Н. Ледащева // Электронный журнал «Исследовано в России». – Режим доступа к журн.:
http://zhurnal. ape.relam.ru
82. Економіка України: Підсумки перетворень та перспективи зростання / За ред. акад. НАН України В. М. Гейця. – Х.: Форт, 2000. – 392 с.
83. Економічна енциклопедія: в 3 т. / [відп. ред. С. В. Мочерний]. – Тернопіль: Академія народного господарства, 2002– .–
Т. 3. – 2002. – 964 с.
84. Ефимова М. Р. Социальная статистика / М. Р. Ефимова, С. Г. Бычкова. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 560 с.
85. Жеребин В. М. Временные и межрегиональные сопоставления показателей уровня жизни населения / В. М. Жеребин // Вопросы статистики. – 1998. – № 2. – С. 16–23.
86. Жеребин В. М. Уровень жизни населения – как он понимается сегодня / В. М. Жеребин, Н. А. Ермакова // Вопросы статистики. – 2000. – № 8. – С. 3–11.
87. Жеребин В. М. Уровень жизни населения / В. М. Жеребин, А. Н. Романов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 592 с.
88. Житенев В. Б. Ямал на рубеже веков: реформы в зеркале общественного мнения / Житенев В. Б. – ГУП ЯНАО : Изд-во «Красный Север», 2004. – 160 с.
89. Жуковский А. И. Разработка, реализация и оценка региональных целевых программ (На основе Канадского опыта) / Жуковский А. И., Васильев В. С., Штрейс Д. С.; под общ. ред. С. Ю. Фабричного – Оттава – Москва – Великий Новгород, 2006. – 175 с.
90. Забродский В. А. Оценка финансовой устойчивости производственно-экономических систем / В. А. Забродский, Н. А. Кизим. – Х.: Бизнес Информ, 2000. – 82 с.
91. Загоруйко Н. Г. Методы распознавания и их применение / Загоруйко Н. Г. – М.: Советское радио, 1972. – 208 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50
Скачать бесплатно 20634.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.